Як відбуваються пологи?

Як відбуваються пологи?

Я виявилася права: не так страшний чорт, як його малюють! Краще б залякували НЕ болями при пологах, а тим, що чекає майбутню маму в перші тижні після пологів. Якби наперед знала, то менше б боялася і більше б відпочивала і спала, бо потім на це часу не буде вистачати. Також, найближчим вільний час, напишу статтю про найважливіші речі, на які слід було б звернути більш пильну увагу до появи дитини і на які мало звертаєш увагу, тому що в голові б’ється одна тільки думка: головне народити, а інше не проблема

А в цій статті поділюся моїми враженнями про пологи. У кожної жінки пологи проходять по-різному. Ніхто не може Вам сказати як вони пройдуть у Вас. Тут головне не злякатись перед і розповідями знайомих про майбутні муках. Багато що залежить від Вас і Вашого настрою.

Якщо дозволяє здоров’я, то раджу зайнятися хоча б мінімальними (але ефективними), дихальною гімнастикою і почитати, також тут Ви зможете знайти інші. Мені особисто це все допомогло. Мої пологи пройшли за дуже нестандартною схемою. Сутички тривали два дні.

Причому я відчула спочатку слабкі тягнуть відчуття, як при місячних і спочатку не знала, чи то це сутички, чи то просто нетравлення шлунка. До кінця першого дня тягнуть відчуття стали сильними (але без болю) і приходили кожні три-шість хвилин по 30 секунд. У всіх же йдеться про те, що сутички спочатку приходять з проміжком в 20 хвилин, який поступово скорочується з одночасним подовженням часу сутичок.

У мене було все навпаки. До кінця другого дня проміжок між переймами був 10-20 хвилин і тривали вони по хвилині десь.

Усилившиеся до кінця першого дня тягнуть відчуття спочатку було важко і болісно переживати, але потім я застосувала отримані знання на досвіді. Весь секрет у тому, щоб при наближенні сутички не запанікувати і розслабитися, почати концентруватися на диханні тоді сутичка проходить безболісно.

А коли при наближенні сутички починала напружуватися, то тут мене рятували кілька поз: на самому початку це стояти на четвереньках, а потім я знайшла своє власне становище, яке не описано ні в одній книзі, але яке для мене було дуже ефективно (лежачи на лівому боці, права нога зігнута і коліно вгору, а ліва нога зігнута і коліно звернено в одну сторону з тулубом, пятка лівої ноги підпирає праве коліно). Потім я взагалі навчилася вводити себе в сонний стан і до часу сутички була повністю розслаблена, тому всі відчуття були якісь ватяні як у сні. Єдине, що мене пригнічувало це те, що все так повільно і довго. До кінця другого дня лікар порадив походити побільше, щоб прискорити процес. Напевно, це слід було зробити на самому початку, бо через три години після прогулянок з перепочинками у мене нарешті відійшли води і мене перевели в секцію для народжують.

Ще одне цікаве спостереження я зробила. Багато чула про те, що треба робити клізму собі перед тим як їхати в пологовий будинок і багато жінок боятися це робити, т. к. припускають, що цей процес неприємний і болісний.

Мені не давали вказівок робити клізму перед тим як їхати в пологовий будинок. Очищення заднього каналу зробили в пологовому будинку, коли я перейшла в секцію для народжують і це було дуже до речі, тому що, коли води відійшли, дуже хотілося прокакаться (відчувалося тяжкість в цьому районі і хотілося від неї звільнитися), але не могла цього зробити. Процес очищення заднього каналу був зроблений не за допомогою клізми, а через пристосування схоже на крапельницю.

Я спочатку здивувалася скільки води мені повинні були влити, але як не дивно ніяких хворобливих відчуттів не було — навіть здивувалася, що вливання води скінчилося і через буквально хвилину вже сиділа на унітазі, позбавляючись від зайвого вантажу. Не пам’ятаю за своє життя, щоб я так багато какал і було таке полегшують відчуття!

Так що замість очікуваних неприємних відчуттів отримала море задоволення Після всеочисній процедури мене перевели в пологову кімнату. Там я ще пролежала ніч у пологовому кріслі, чекаючи повного відкриття.

Народила вранці. І найстрашніший момент у всіх родах для мене був, коли я тужілась, т. к. дуже боялася, що не вистачить сил і вправності, щоб випхати дитини. Болей при цьому не було, але попрацювати довелося дуже сильно. За витраті сил це можна порівняти з штовханням будинку з місця. Тільки замість рук працюєте м’язами живота.

Або чим я там працювала? Зараз уже й складно згадати. Медсестри хороші попалися, якби не їхня підтримка і підбадьорення, то запанікувала б і втекла б Коли з’явилася дитина, то його відразу поклали мені на груди і про те, як завершилися пологи (вийшов последиш і зашили один невеликий прорив) я вже не помітила і не відчула. Для швидкого заживання шва мені сказали сидіти два рази на день по 30 хвилин в солоній воді.

До кінця другого тижня шов вже розчинився і все зажило. Ще. Після пологів у мене були дві думки в голові: — якби знала наперед як легко народжувати, то народжувала б раніше і не раз, і до цього моменту мала б жодної дитини. — Якби у кожної людини була можливість зустріти свою другу половинку, завагітніти і народити дитину від нього, то у всьому світі був би світ. А Ви народжували?

Які відчуття були у Вас? Поділіться!.

Як відбуваються пологи?

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!